Депресія — це заклик душі дізнатися, що робити з емоцією смутку.
У самій суті смутку лежить послання про те, що ми відірвані від власної душі. Ми закрили своє серце для самих себе. Щоб впоратись зі смутком, нам потрібно звернутися всередину. Смуток — це дуже особисте переживання. Ми думаємо, що події зовні змушують нас сумувати. Але насправді ніхто не може зробити нас сумними, окрім нас самих.
Щоб подолати депресію, потрібно побачити і зрозуміти, звідки береться наш смуток. Ми сумуємо тому, що не переживаємо ту любов, яку прийшли відчути в цьому людському житті. Ми маємо з’ясувати, чому не переживаємо любов. Ми повинні навчитися відкривати серце й душу назустріч вселенській любові. Ми маємо навчитися любити. Це одна з головних причин, чому ми втілюємося на планеті Земля — щоб навчитися долати опір любові та повністю дозволити цій універсальній енергії текти крізь усе наше єство.
Депресія — це один зі способів, яким душа привертає нашу увагу і нагадує про це головне людське прагнення. Її викликає душа, щоб ми побачили й розв’язали внутрішні конфлікти, які не дозволяють нам пережити вселенську любов. Алхімія душі вимагає трансформації енергії смутку в енергію щастя. Звісно, це не легкий процес, він потребує зусиль. Це не завжди приємно і вимагає терпіння та дисципліни. Ласкаво просимо на планету Земля!
Ми повинні пройти через горе, смуток, песимізм та самотність. Але важливо зрозуміти, що ми не повинні потурати цим почуттям. Вони присутні, щоби навчити нас, а не катувати. Ключ до розуміння цих почуттів — усвідомлення того, що вони відображають наш розрив з Джерелом. Вони — відповідь на закрите серце. Їх викликає брак любові до себе та нерозуміння того, хто ми є насправді. Щоб пізнати свою Божественну природу, потрібно відчути власну душу. Ми не зможемо полюбити себе лише тому, що хтось скаже, що ми красиві й чудові. Кожен був свідком того, як швидко згасає радість навіть від щирих компліментів. Це тому, що справжнє зцілення не приходить ззовні. Його треба шукати в серці.
Проблема в тому, що наші серця закриті — заблоковані негативним досвідом, невисловленими емоціями від травм і неправильним внутрішнім програмуванням. Ми повинні ще раз пройти через цей досвід, дозволити собі висловити ці емоції, і закласти нову програму, щоб повернутися до глибини своєї душі і Божественної любові. Депресія — це запрошення до подорожі всередину себе. Це не розважальна прогулянка. І часто ми сприймаємо це запрошення з осудом, опором і просто від нього відмовляємось. Але, як і з іншими уроками душі, деякі форми смутку й депресії ніколи не зникнуть повністю, поки ми не знайдемо золото Божественної любові в глибинах власного серця.
Ми не хочемо ігнорувати болючі послання душі, адже саме через них розпочинається алхімія. Бо ми прийшли сюди, щоб пережити любов. Життя обов’язково підштовхне нас зробити все необхідне для цього переживання.
Депресія запрошує нас заглянути всередину, щоб виявити причину й джерело болю і знайти рішення, свободу та внутрішнє управління. Хоча основна причина депресії — це розрив зв’язку з вселенською любов’ю, існує безліч людських пояснень того, що саме її викликає. Усі ці причини — лише способи нагадати нам, як ми закрились від Божественної сутності і відділилися від Джерела.
Найпоширеніші способи розриву зв’язку з душею та Божественним:
-
невисловлені або незцілені емоції,
-
негативне мислення й обмежувальні переконання,
-
прив’язаність до людей чи речей, які не підтримують нашого розвитку,
-
відсутність цілі та відданості духовному шляху,
-
відсутність простору для особистого творчого самовираження,
-
нерозв’язані внутрішні конфлікти, яким ми дозволяємо керувати нами.
Деякі з цих причин легко впізнати. Ми знаємо, коли нам не подобається робота або стосунки завдають болю. Але інші проблеми душі лежать поза межами свідомого розуміння. Тому ми часто вважаємо, що проблема — у самій депресії. Але депресія — лише симптом глибшої проблеми, яку ми не можемо осягнути свідомим розумом.
Нездатність відчути любов до себе та з’єднатися з Божественним — ось головна з цих несвідомих проблем. І навіть коли ми на свідомому рівні це розуміємо, як зараз, — цього все одно недостатньо. Розум не може сам по собі створити цю глибоку внутрішню єдність.
Для вас доступні:
